Loading...

Сім уроків Фінляндії для України – як дати відсіч московській агресії

80-річчя нападу СРСР на Фінляндію – добра нагода ще раз замислитися над тим, що ж саме допомогло фінам вистояти у двобої з незрівнянно сильнішим ворогом. Не виключено, що в найближчому майбутньому на нас чекають випробування, порівняно з якими інтервенція Росії в Криму й на Донбасі здасться дрібною сутичкою. І щоби встояти, треба бути до цього готовими. Отже, як це вдалося фінам?

Об этом сообщает http://peoplelifepassion.com

1. Зумівши зберегти незалежність під час громадянської війни 1918-го й радянсько-фінської війни 1918–1920 рр., Фінляндія не панькалася з комуністами, які підняли зброю проти молодої держави.У відповідь на червоний терор було розгорнуто білий терор, під час якого було вбито кілька тисяч червоних. Ухвалили закон про державну зраду, за яким засуджено 60 тисяч людей, зокрема кількасот – до смертної кари, тисячі червоних померли в таборах.

Про це варто пам’ятати, не для того, аби схвалювати негуманні методи війни, а щоб розуміти, як добре фіни усвідомлювали загрозу п’ятої колони й наскільки безкомпромісно їй протидіяли. І хоча в 1920–1930 роках Фінляндія була демократичною державою, на антидержавну промосковську агітацію демократія не поширювалася, комуністична партія була заборонена.

2. Незважаючи на укладення 1920-го мирного договору з Москвою, фінська влада й загалом національна еліта ніколи їй не довіряли. Прагнучи до мирних і стабільних відносин із СРСР, фінський уряд водночас усвідомлював, що Москва рано чи пізно спробує повернути втрачену Фінляндію, й утверджував розуміння цього факту в суспільстві.

3. Фіни не знали, коли Москва нападе, але розуміли, що це обов’язково станеться, і тому готувалися до оборони весь час. Військові видатки, як-от на закупівлю озброєнь, у 1930-х сягали 25% бюджету. Оборонні споруди, знану лінію Маннергейма на Карельському перешийку зокрема, будували всі разом – не лише військові, але й цивільні – від робітників і селян до держслужбовців й університетських професорів (на фото – процес цього будівництва).

4. Фінський уряд розумів, що його армія і близько не може тягатися з радянською за чисельністю чи озброєннями, і тому, крім будівництва оборонних споруд, приділяв величезну увагу двом речам – патріотичному духові війська та його бойовій підготовці. Серед іншого – підготовці до ефективних дій малими загонами проти великих сил ворога, партизанської війни тощо.

5. У 1939 році СРСР зажадав від Фінляндії, Литви, Латвії та Естонії розміщення на їхній території своїх військових баз. Перша, на відміну від трьох інших, категорично відмовилась. Фіни добре розуміли, що розміщення радянських баз – лише перший крок до окупації, і події 1940 року в країнах Балтії це підтвердили.

Так само фіни відкинули пропозицію Москви про нерівноцінний обмін територіями, який дозволив би СРСР зайняти Карельський перешийок разом із лінією Маннергейма. Фінські дипломати, які віддано відстоювали інтереси країни на переговорах у Москві, користувалися беззаперечною підтримкою народу. Бажання миру не затьмарювало ні владі, ні суспільству розуміння, що свободою та незалежністю не можна торгувати навіть перед загрозою війни.

6. Коли 30 листопада 1939 року радянські бомби впали на Гельсінкі й інші фінські міста, а півмільйонне радянське угруповання почало наступ на фронті від Балтійського до Баренцева моря, фінський народ об’єднався. Прихильники лівих, непримиренні опоненти уряду у внутрішній політиці, ставали до зброї пліч-о-пліч із правими. Практично ніхто у Фінляндії не став на бік утвореного Москвою з фінських комуністів фейкового уряду "Фінляндської Демократичної Республіки", від імені якого й велася війна (щодо радянських військ, то Москва традиційно заявила, що "їхтамнєт").

Фіни билися героїчно та грамотно. Крім усього іншого, вони намагалися якомога збільшити число жертв серед червоноармійців – це послаблювало ворога й водночас підвищувало для СРСР ціну агресії. Маючи на меті за два-три тижні переможно увійти до Гельсінкі, СРСР натомість зав’яз у кровопролитній війні більш ніж на три місяці. Втрати СРСР убитими, за різними даними, сягають від 130 до 170 тисяч чи навіть більше, рахунок збитих радянських літаків ішов на сотні, а танків – на тисячі. Фіни втратили вбитими 26 тисяч людей.

7. Доки армія і народ боронили незалежність, фінські дипломати доносили до світу правду про агресію Москви. Світова громадська думка однозначно була на боці героїчної Фінляндії, а СРСР як агресора виключили з Ліги націй.

Усе це разом – усвідомлення фінами загрози, єдність уряду, армії та народу навколо захисту держави, підготовка до оборони, героїчна й ефективна війна проти агресора, дипломатичні зусилля – дало свої плоди. Навіть прорвавши лінію Маннергейма та маючи військову можливість наступати на фінську столицю, Сталін усвідомив, що його перемога над Фінляндією стане пірровою, і змушений був у березні 1940 року укласти мир. СРСР окупував 10% території Фінляндії, але країна зберегла свою свободу й незалежність. Й із часом стала тією Фінляндією, яку ми знаємо сьогодні – однією з найрозвинутіших держав світу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Тарас ШАМАЙДА



Джерело статті: “https://uainfo.org/blognews/1575648032-sim-urokiv-finlyandiyi-dlya-ukrayini-yak-dati-vidsich-moskovskiy.html”

SOCIAL NETWORK
Иследования
Обзоры
Теги
Поиск
О НАС
  • На нашем сайте вы всегда можете найти ежедневно обновляемые актуальные новости со всех регионов странны, без субъектива и политической ангажированности. Среди основных рубрик нашего сайта, которым мы отдаём предпочтение стоит выделить новости экономики, новости политики, новости строительства и недвижимости, новости туризма и новости здравоохранения.

Бизнес-планы
Go to TOP