Loading...

Якими будуть новації у захисті клієнтів фінустанов?


Фото: Макс Требухов


Акцент робиться на тому, що споживачі фінансових послуг є клієнтами фінустанов – саме таке формулювання закріплюється в законопроекті. Очікується, що законодавче виокремлення саме цієї категорії із загального масиву споживачів значно посилить захист прав людей, які звертаються за кредитами, страховками та іншими фінансовими продуктами.


Найперше, що би я підкреслив: нові ініціативи щодо захисту позичальників мають ліквідувати вагомий дисбаланс, за якого клієнт є майже безправним перед банком чи іншою фінансовою організацією. Чи багато ми знаємо випадків, коли позичальник звертається до суду проти могутньої фінансової організації і виграє? І чи може він виграти в принципі, якщо інтереси банку в суді захищають висококваліфіковані юристи, а позивач не може собі дозволити найняти серйозного адвоката?


Чи є різниця між продовольством і фінансами?


Незахищеність споживачів фінпослуг спричиняє їх відчуженість від банківської і фінансової системи, що, до речі, гальмує розвиток як фінансового сектору, так і всієї української економіки. За даними цьогорічного дослідження компанії “InMind” спільно з USAID, більше половини українців не довіряє банкам. Також кожен четвертий повідомляє про негативний досвід фінансових операцій, що свідчить про високу недовіру до фінансового сектору. Думаю, такий стан речей якраз і пов’язаний із високими ризиками і незахищеністю споживачів, коли вони взаємодіють з кредитними установами.


Так само будьмо відвертими: нещодавно прийнятий закон про відновлення кредитування ще більше посилив права банків щодо стягнення боргів, впливу на несумлінного клієнта, задіяння штрафних санкцій тощо. Коли я прочитав текст цього документу, в мене одразу ж промайнула думка: а де ж тут людина -- споживач банківських послуг? Тим паче, якщо це добросовісний клієнт, який раптом зіткнувся з порушенням його власних прав? Та й ідеологія цього документу, здається, побудована на «презумпції винуватості» позичальника.


До того ж, у нас фактично відсутній позасудовий спосіб відстоювання порушених прав: до якої інстанції може звернутися зі скаргою споживач фінансових послуг? До Держпродспоживслужби, яка підпорядкована Мінагрополітики і займається здебільшого контролем за якістю продовольчих продуктів? Часто при зверненні до цієї структури споживачі фінансових послуг отримують формальні відписки – не той рівень спеціалізації й експертності.


Саме такі «правозахисні» дисбаланси і покликаний врегулювати законопроект про захист прав споживачів фінансових послуг. Що ж саме зміниться для позичальників банків та небанківських фінансових організацій в разі прийняття закону?


Читайте: Рада отменила мораторий на взыскание валютной ипотеки


Впроваджуємо європейські стандарти щодо споживачів?


Насправді цей законопроект є важливим компонентом реалізації Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди між Україною і ЄС на 2018-2019 рр. Отже, законодавче виокремлення споживачів саме фінансових послуг є насправді міжнародним зобов’язанням України. Європейські експерти не раз зазначали, що потрібно визначити відповідальні органи в цій сфері, які мали б достатні повноваження захищати споживачів фінансових послуг. Згадувалося також про необхідність впровадження інституту фінансового омбудсмена, що є поширеною практикою в багатьох країнах ЄС.


І хоч в законопроекті не йдеться про такий інститут, проте чітко визначаються структури, які контролюватимуть дотримання прав споживачів різнорідних фінансових послуг. Відповідальність буде розподіленою між трьома фінансовими регуляторами – Нацбанком, Нацкомфінпослуг і Нацкомісією з цінних паперів і фондових ринків. Вони захищатимуть споживачів переважно «шляхом застосування заходів впливу». Найважливішим є те, що вони зможуть напряму звертатися зі скаргами на фінустанови до регуляторів. А в останніх з’являться повноваження штрафувати порушників. Власне, такий алгоритм діє і в ЄС.


Чи стримають штрафи недобросовісних фінансистів?


Згідно з пропонованими змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення, регулятивні органи матимуть право накладати штрафи за порушення споживчих прав – у розмірі від 300 до 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Інша справа, чи стане це запобіжником від правопорушень: що таке 5 100 – 10 200 гривень для банку та й для інших фінустанов? Адже йдеться про дуже болючі як для споживачів порушення – ненадання інформації про умови фінансових послуг, недостовірна інформація про послугу, ненадання договору про фінансові послуги, укладення угоди не в письмовій формі тощо.


І що особливо дивує: пропонуються штрафи такого самого розміру за ще більш вагомі речі -- за непроведення фінустановою оцінки кредитоспроможності, неповідомлення споживачеві про збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки, а також -- неповідомлення споживача надавачем фінансової послуги про відступлення зобов’язання за договором.


Як на мій погляд, штрафи з доволі низьким розміром не стануть серйозними запобіжниками щодо порушень прав споживачів. З іншого боку, позитивним є вже те, що Нацбанк як ініціатор законопроекту виокремив найболючіші для фінансових споживачів точки, де порушуються їхні права. І хоч плата фінустанов за недоброчесність є радше символічною, набагато важливішими можуть бути їхні репутаційні втрати -- після оприлюднення регуляторами відповідної «штрафної» інформації.


Читайте: Нефьодов: Кодекс по банкротству делает банкротство защитой от кредиторов


Тлумачення на користь споживача і чесна реклама


Як на мене, дуже важливими є норми, згідно з якими не допускається односторонні дії банків і небанківських організацій щодо зміни договірних умов – без попереднього повідомлення клієнта. Адже на практиці споживач часто дізнається про підвищений розмір обов’язкового платежу за кредитом вже після отримання рахунку.


І, власне, чи не найважливішими є два положення законопроекту. По-перше, визнаються нікчемними ті умови договору з фінустановою, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими документом. По-друге, всі неоднозначні тлумачення договору повинні трактуватися на користь споживача фінансових послуг. Сподіваюся, ці норми стануть найдієвішими щодо правозастосування судами -- у справах «фінансово-споживацької» категорії.


Зміняться і вимоги до реклами фінансових послуг: наприклад, за дрібний шрифт у тексті -- про умови позики в рекламуванні «найвигідніших, з мінімальними відсотками кредитів» -- фінустанови нестимуть адміністративну відповідальність.


Дуже важливо, що встановлюються правові підстави щодо визначення реклами фінансових послуг як недобросовісної. Зокрема, це -- реклама кредитодавця без ліцензії; така, що містить неправдиві відомості; реклама з дрібним шрифтом в тексті, де повідомляється про умови надання послуг, якщо розмір кегля на 50 і більше відсотків менший за шрифт, де повідомляється про назву послуги та її переваги. До речі, ні для кого не секрет, що чимало банківських договорів ніби навмисно складені дуже мізерними літерами: їх не прочитає навіть молода людина з відмінним зором. Що вже казати про споживачів із зоровими вадами, або людей старшого й пенсійного віку?


Власне, ніхто не буде проти правдивої й етичної реклами, втім на практиці дуже часто фінансові структури маніпулюють інформацією, аби за будь-яку ціну заманити клієнта. На жаль, із-за низької фінансової грамотності, чимало людей часто вдається до отримання непосильних кредитів, що спричиняє особисті й сімейні трагедії. Лишається сподіватися, що новий законопроект ефективно запобігатиме цим тривожним тенденціям у фінансово-кредитній практиці.


Без ложки дьогтю не обходиться


Назагал, законопроект про захист прав споживачів фінансових послуг можна вважати доволі прогресивним. Втім, є дві «деталі», на які, зокрема, звернуло увагу й Головне юридичне управління Верховної Ради. Так, у документі є норма, згідно з якою правовідносини регулюються «цим законом з урахуванням законодавства про захист прав споживачів». Відтак, створюється «люфт» для суб’єктивного тлумачення в судовому розгляді: суддя буде самостійно вирішувати, норми якого закону застосувати.


По-друге, законопроект передбачає наділення регуляторів ринку фінансових послуг правом «у межах своєї компетенції встановлювати додаткові обов’язкові для фінансових установ вимоги до договорів про надання фінансових послуг та умови таких договорів». Правники ВР звертають увагу на те, що дана норма суперечить ряду положень Цивільного Кодексу. В цьому документі вищої, ніж закони, правової сили встановлюється принцип свободи договору та визначення сторонами змісту договору на основі вільного волевиявлення. Тому, жоден державний орган чи регулятор ринку не вправі встановлювати шаблони угод і диктувати бізнесу зміст договірних положень. Інша справа, що документи не мають протирічити чинному законодавству.


Сподіваюся, що законодавці врахують ці суперечності. Але тут постає інше питання. Як відомо, «за» прийняття законопроекту за основу проголосувала мінімально необхідна кількість депутатів – 226. Отже, існує застереження: чи не провалить ВР у другому читанні зобов’язання перед ЄС, давши себе переконати могутнім фінансовим лобістам?


Джерело статті: “https://lb.ua/blog/oleh_titamyr/410413_yakimi_budut_novatsii_zahisti.html”

SOCIAL NETWORK
Иследования
Обзоры
Теги
Фирташа «отцепили» от АТО Дзиґа Ярослав Рущишин Азиатское вредневековье. Кенеса Ракишева четвертовали за позор семье Тасмагамбетова Кенес Ракишев под ударом. Назарбаев не простил олигарху предательство Анатолий Редер и чартерные связи Юрий Яковенко Косинский Слуцкер митрополит Єпифаній (Думенко) Філарет (Денисенко) Баядера Нечитайло СМИ  брифинг  ГСИН Trump und die dunklen Geschäfte im Glasturm Друзья Путина - бенефициары московской башни Трампа Толкунова Валентина Укупник Аркадий Главарь казахской мафии Патох Шодиев отмыл сотни миллионов - французкая полиция Патох Шодиев дерзко перешел дорогу своим кукловодам но ректор Владимир Сорокин все еще набирает абитуриентов Академию закрыли 4 га земли Андрей Биржин таинственный образом заполучил 2 Политический подхалим Бадма Салаев – ректор-коррупционер со стажем Мырзахметов Аблай Исабекович: позорный для Токаева и Назарбаева «пластиковый» самопиар АН-178 Как пилят Давтян Дмитрий и Назаров Юрий
Поиск
О НАС
  • На нашем сайте вы всегда можете найти ежедневно обновляемые актуальные новости со всех регионов странны, без субъектива и политической ангажированности. Среди основных рубрик нашего сайта, которым мы отдаём предпочтение стоит выделить новости экономики, новости политики, новости строительства и недвижимости, новости туризма и новости здравоохранения.

Бизнес-планы
Go to TOP